марґінес

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	марґіне́с	марґіне́си
Р.	марґіне́су	марґіне́сів
Д.	марґіне́сові марґіне́су	марґіне́сам
З.	марґіне́с	марґіне́си
Ор.	марґіне́сом	марґіне́сами
М.	на/у марґіне́су	на/у марґіне́сах
Кл.	марґіне́су*	марґіне́си*

мар-ґі-не́с

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -марґінес-.

Вимова

• МФА : [mɐrɡʲiˈnɛs] (одн.), [mɐrɡʲiˈnɛse] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зах. берег, поле книжки, зошита тощо. ◆ Повзучий антиукраїнський наступ посилюється з кожним днем, витісняючи все національне на маргінез, а з наближенням виборів мова стане знову розмінною монетою у “розводі” виборців ("Український Південь" №7 від 21 лютого 2012 року).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: марґіна́льний дієслова: змарґіналізува́ти, марґіналізу́вати, помарґіналізува́ти

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: margin (en) Польськаpl: margines (pl) чол.