марґінес

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. марґіне́с марґіне́си
Р. марґіне́су марґіне́сів
Д. марґіне́сові
марґіне́су
марґіне́сам
З. марґіне́с марґіне́си
Ор. марґіне́сом марґіне́сами
М. на/у марґіне́су на/у марґіне́сах
Кл. марґіне́су* марґіне́си*

мар-ґі-не́с

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -марґінес-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. зах. берег, поле книжки, зошита тощо. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Повзучий антиукраїнський наступ посилюється з кожним днем, витісняючи все національне на маргінез, а з наближенням виборів мова стане знову розмінною монетою у “розводі” виборців ("Український Південь" №7 від 21 лютого 2012 року).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]