менует

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. старовинний французький танець тричасткового тактового розміру з повільними й плавними рухами; походить від народного хороводного танцю; з середини XVII ст. – бальний; з XVII ст. поширився по всій Європі
   1. музика до цього танцю ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: менует