мить

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ми́ть	ми́ті
Р.	ми́ті	ми́тей
Д.	ми́ті	ми́тям
З.	ми́ть	ми́ті
Ор.	ми́тю	ми́тями
М.	ми́ті	ми́тях
Кл.	ми́те*	ми́ті*

мить

Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -мить-.

Вимова

• МФА : [ˈmˈɪtʲ] (одн.), [ˈmɪtʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дуже короткий відтинок часу; момент (у 1 знач.). || чого, яка. певний відтинок часу. ◆ в одну мить ◆ тієї ж миті ◆ ні на мить

Синоніми

1. Момент, секунда

Антоніми

1. довгий (тривалий, довготривалий) час

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• за мить
• за мить до

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: мить
• Мить // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.