монократична держава

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Тип та синтаксичні ознаки[ред.]

мо-но-кра-ти́ч-на дер-жа́-ва

Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. політ. (у державознавстві): держава з високоцентралізованим (одноосібним) характером влади; інститути держави забезпечують зосередження її повноважень і ресурсів у руках єдиного центру (органу, особи). Таким центром може виступати і теократичний монарх, як у султанаті Оман, і колегія монархів (Вища рада емірів семи частин федерації в ОАЕ), і «довічні» президенти або прем’єр-міністри (наприклад, аятола в Ірані). Політична влада зовсім не вживає або імітує демократичні методи управління; вона практично закрита для тиску з боку «зацікавлених груп», сама ж еліта влади — закрита, автаркічна, чисельно обмежена і рекрутує нових членів за принципами «системи гільдій». [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Монократична система державної влади зустрічається як у державах з високим рівнем економічного розвитку, з домінуючою приватною власністю і ринковими відносинами), так і в країнах досить бідних, економіка і громадське життя яких сильно одержавлені (Північна Корея, В’єтнам). Джерело — Герасіна Л. М..

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  • Герасіна Л. М. Особливості модернізації політичних систем країн Азії та Близького Сходу