Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	мото́рний	мото́рне	мото́рна	мото́рні
Р.	мото́рного	мото́рного	мото́рної	мото́рних
Д.	мото́рному	мото́рному	мото́рній	мото́рним
З. (^іст./_неіст.)	мото́рного (іcт.) мото́рний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	мото́рне	мото́рну	мото́рних (іст.) мото́рні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	мото́рним	мото́рним	мото́рною	мото́рними
М.	мото́рнім мото́рному	мото́рнім мото́рному	мото́рній	мото́рних

мо-то́р-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -мотор-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

рухливий, жвавий, повний життєвої сили і енергії. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Еней був парубок моторний, і хлопець хоть куди козак (І. Котляревський)
проворний, спритний; той, хто швидко і добре працює, діє. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]}
швидкий, бистрий. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]}

Найтісніша спорідненість

Від ??

рухливий, жвавий

проворний, спритний

швидкий, бистрий