мумія
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | му́мія | му́мії |
| Р. | му́мії | му́мій |
| Д. | му́мії | му́міям |
| З. | му́мію | му́мії |
| Ор. | му́мією | му́міями |
| М. | му́мії | му́міях |
| Кл. | му́міє* | му́мії* |
му́-мі·я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу; набальзамований труп ◆ немає прикладів застосування.
- труп людини або тварини, що не розклався внаслідок діяння природних чинників ◆ немає прикладів застосування.
- перен. малорухлива, худа або нездатна до сильних почуттів людина ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: муміфікація
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| набальзамований труп | |
| |