Перейти до вмісту

мурля

Неперевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

Шаблон:імен uk 7b n a

Корінь: -мурл-; суфікс: .

Вимова

[ред.]
    • МФА: одн. [mʊrˈlʲɑ], мн. [mʊrˈlʲi]
  • УФ: [мурля́]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. зневажл. лайл. зменш. до мурло (мурмило). груба, невихована або похмура, відлюдкувата людина; [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]◆ Толя почервонів — як він сміє насміхатись, мурля погане! В. К. Винниченко, «Федько-халамидник»
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів’я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від мурло (слов’янський корінь, праслов. *milrъ) + -я; споріднене з діал. мурмило, яке фіксує те ж значення


Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]
  • Володимир Винниченко. «Федько-халамидник» — 1912.