мурля
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]Корінь: -мурл-; суфікс: -я.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- зневажл. лайл. зменш. до мурло (мурмило). груба, невихована або похмура, відлюдкувата людина; [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]◆ Толя почервонів — як він сміє насміхатись, мурля погане! В. К. Винниченко, «Федько-халамидник»
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів’я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від мурло (слов’янський корінь, праслов. *milrъ) + -я; споріднене з діал. мурмило, яке фіксує те ж значення
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |
Джерела
[ред.]- Володимир Винниченко. «Федько-халамидник» — 1912.