м'якун
(Перенаправлено з м’якун)
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | м'яку́н | м'яку́ни |
| Р. | м'яку́на | м'яку́нів |
| Д. | м'яку́нові м'яку́ну |
м'яку́нам |
| З. | м'яку́на | м'яку́нів |
| Ор. | м'яку́ном | м'яку́нами |
| М. | м'яку́нові м'яку́ну |
м'яку́нах |
| Кл. | м'яку́ну | м'яку́ни |
м'як-у́н
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -м'як-; суфікс: -ун.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- тип безхребетних тварин, м'яке тіло яких укрите черепашкою; молюски. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |