набакир
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]на-ба-ки́р
Прислівник; незмінний.
Префікс: на-; корінь: -бакир-.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- присл. розм. похило, косо, під кутом — про те, як щось одягнуто чи розміщено, зокрема про головний убір. [≈ 1][≠ 1][▲ 1] ◆ Браво сидів він на рулі, закинувши набакир високу смушеву шапку. (Стор.., І, 1957, 250) ◆ Я став носить шахтарський чуб і набакир кашкет дешевий. (Сос., II, 1958, 380)
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]- кашкет (шапка) набакир
Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Походження неясне; можливо, з діалектного словосполучення на бакір — під кутом, боком.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |
Джерела
[ред.]- Набакир // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.