набла
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | набла | набли́ |
| Р. | набли | наблів |
| Д. | наблі | набла́м |
| З. | наблу | набли́ |
| Ор. | наблою | набла́ми |
| М. | наблі | набла́х |
| Кл. | набло* | набли́* |
набла
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*с за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- матем. оператор Гамільтона — векторний диференціальний оператор ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- оператор Гамільтона
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
частина[ред.]
| Список перекладів | |
| |
набла
| Список перекладів | |