навдивовижу
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
нав-ди-во-ви-жу
Прислівник; незмінний.
Префікси: на-в-; корінь: -диво-; корінь: -виж- ; закінчення: -у
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- у спосіб, що викликає подив, справляє сильне враження ◆ Нинішня зима виявилася навдивовижу теплою (стаття Сергія Горицвіта в газеті Час і Події)
- Дуже добре, чудово ◆ Пшениця розрослась і заколосилась навдивовижу (Олекса Стороженко, I, 1957, 33)
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від українських слів диво і видіти
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|