навідліг
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
на-ві́д-ліг
Прислівник; незмінний.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- Розмахнувшись із силою; з розмаху; навідлів; навіґлі, навідлі.
Синоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
- Навідліг бити рукою - розмахнувшись, бити навідліг не долонею, а щиколотками.
Етимологія[ред.]
Результат ускладнення прислівника відлі(в) префіксом на-. Форма відлів мотивується тим, що рука розмахується від лівого боку вправо. Форма з кінцевим г є результатом зближення деетимологізованого слова з основою ліг (ложити), форми з –лив вторинно пов’язані з основою лити.
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: навідліг
- Етимологічний словник української мови. У 7-и тт. – К.: Наукова думка, 2003. – Т. 2. – С. 15-16.
- Новий тлумачний словник української мови. В 4 т. К.: Аконіт, 2000. - Т. 2. - С. 720.