експерсивний вигук, який промовляють перед останньою чаркою випитою на дорогу. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]◆
— Отець Миколай! А на колiсницi хiба не треба? — мовив Загнибiда, приязно заглядаючи в очi.
Отець Миколай зареготався:
— На колiсницi? А щоб вас! Давайте вже!
— Я вам наливочки, — турбувався Загнибiда. — Такої наливочки — губоньки злипаються! Олена Iванiвна! наливочки сюди! позаторiшньої! — гукав вiн на жiнку.
— Та хоч на дорогу! — побивається Загнибiда. — Антон Петрович! Федiр Гаврилович! По однiй, наливочки. Жiнко, голубко моя! Дорогим гостям на дорогу наливочки.
— Од тебе не одчепишся! — сказав Рубець. Панас Мирний, «Повія»
2 остання чарка горілки перед вирушанням у дорогу [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]◆ — Пригощали нас там добре, — казав Пелех. — Як випили на потуху, ледве в сани повлазили… Ю. М. Мушкетик, «Яса)» ◆ Вип’ю чарку, вип’ю другу, //Вип’ю третю на потуху. //П’яту, шосту, та й кінець. //Пішла баба у танець… Т. Г. Шевченко, «Гайдамаки»
