нейтралітет
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | нейтраліте́т | — |
Р. | нейтраліте́ту | — |
Д. | нейтраліте́тові нейтраліте́ту |
— |
З. | нейтраліте́т | — |
Ор. | нейтраліте́том | — |
М. | на/у нейтраліте́ту | — |
Кл. | нейтраліте́ту* | — |
ней-тра-лі-те́т
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -нейтралітет-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- у міжнародному праві: політичне і правове становище держави, яка не бере участі у війні, зберігає мирні відносини з воюючими країнами і не подає жодній з них воєнної допомоги. ◆ немає прикладів застосування.
- невтручання у чужі справи, будь-яку боротьбу, суперечку і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
політичне і правове становище держави, яка не бере участі у війні, зберігає мирні відносини з воюючими країнами | |
|
{{переклад|}невтручання у чужі справи, будь-яку боротьбу, суперечку і т. ін. }