нириця

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ни́риця	ни́риці
Р.	ни́риці	ни́риць
Д.	ни́риці	ни́рицям
З.	ни́рицю	ни́риці
Ор.	ни́рицею	ни́рицями
М.	ни́риці	ни́рицях
Кл.	ни́рице*	ни́риці*

ни́-ри-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -нириця-.

Вимова

• МФА : [ˈnɪret͡sʲɐ] (одн.), [ˈnɪret͡sʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. рана, з якої тече гній. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від укр. ни́рище «нора, яма» Ж; — рос. ны́рище «темний і задушливий будинок під склепінням; підземні ходи, лази; лігвище звіра; яруга, крутояр; (заст.) руїни башти», д.-рус. нырище «руїни башти», болг. нирище «яма, западина, підземелля», д.-рус. ныриштє «руїни башти, сторожовий пост»; — похідне утворення від ниряти з утраченим значенням «опускатися, ховатися»; Пор. рос. нырять, нырнуть «опуститися, сховатися швидко в яму, підвал; пройти зігнувшись або проповзти під чимось низьким»; рос. нырь «башта в укріпленні, куди ховаються». — Фасмер III 91; Преобр. І 619—620; Младенов 358; Mikl. EW. 212—213. — Див. ще ниря́ти.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: нириця