новачата

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н.  — новача́та
Р.  — новача́т
Д.  — новача́там
З.  — новача́т
Ор.  — новача́тами
М.  — новача́тах
Кл.  — новача́та

но-ва-ча́-та

Іменник, істота, спільний рід (може узгоджуватися з іншими частинами мови як чоловічого, так і жіночого роду), II відміна (тип відмінювання мн. <1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: -новач-; суфікс: -ат; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. збірн. до новак. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ У 1995 р. у вже незалежній Україні з’являється перший том видання Теодосія Самотулки «Історія України в іграх: захисники рідного вогнища», – історичні ігри для новачат (Київ–Нью-Йорк, Видавництво М.П. Коць).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]