новачата
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | — | новача́та |
Р. | — | новача́т |
Д. | — | новача́там |
З. | — | новача́т |
Ор. | — | новача́тами |
М. | — | новача́тах |
Кл. | — | новача́та |
но-ва-ча́-та
Іменник, істота, спільний рід (може узгоджуватися з іншими частинами мови як чоловічого, так і жіночого роду), II відміна (тип відмінювання мн. <1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -новач-; суфікс: -ат; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- збірн. до новак. [▲ 1] ◆ У 1995 р. у вже незалежній Україні з’являється перший том видання Теодосія Самотулки «Історія України в іграх: захисники рідного вогнища», – історичні ігри для новачат (Київ–Нью-Йорк, Видавництво М.П. Коць).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Pluralia tantum/uk
- Істоти/uk
- Спільний рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Середній рід
- Українські слова з суфіксом -ат
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Збірні вирази/uk
- Слова з 8 букв/uk
- Людина/uk
- Агентиви/uk
- Пластуни/uk
- Новаки/uk
- Латинізми/uk