обвести зором

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Тип та синтаксичні ознаки[ред.]

об-ве́с-ти зо́-ром

Стійка словосполука (фразеологізм). Використовується як дієслівна група.

обводити / обвести очима (поглядом, зором і т. ін.) кого, що, де

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось; роздивлятися. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Настя обводить очима шкільні стінки. В очах — сльози. Прощається. С. Васильченко ◆ — Чи не завадив я вам? Так неждано і негадано потрапив,— обводить очима і людей, і стіни кімнатки. Михайло Стельмах ◆ Вона обводить поглядом усіх присутніх. Д. Ткач ◆ Інколи він відривається від книжки, обводить поглядом величезну кімнату. І. Багмут ◆ — Скажіть мені, що це? Правда? — Правда,— сказав Щорс і повільно обвів очима всіх.— Раз у тисячу років куля не повинна брати людину. Це безсмертя. Олександр Довженко ◆ Привітавшись з матір’ю, він обвів очима рідну хату. А. Шиян ◆ Стулила [Тоня] злісно губи, обвела навкруги тоскним поглядом. С. Васильченко ◆ Збігла [дівчина] по східцях униз, обвела поглядом зал і завмерла. Л. Дмитерко ◆ Данило обвів поглядом навколо. А. Хижняк ◆ Рустем… обвів слухачів оком. Михайло Коцюбинський ◆ Сльоза, лишившись внизу, ще раз обвів оком навколо. П. Панч ◆ — Алі… Алі… тут десь…— він обвів зором порожні лавки. Михайло Коцюбинський
    • обводити великими очима. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Великими… очима Рубанюк обводить усіх, ніби запрошуючи тісніше збитись до гурту. І. Цюпа
    • огортати зором. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Андрій підходить. Він хвилину cтоїть, всіх зором огортає. М. Ю. Тарновський

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Етимологія[ред.]

Переклад[ред.]

оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось; роздивлятися
обводити великими очима
огортати зором

Посилання[ред.]