обдумувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я обду́мую обду́мував обду́муватиму  —
Ти обду́муєш обду́мував
обду́мувала
обду́муватимеш обду́муй
Він
Вона
Воно
обду́мує обду́мував
обду́мувала
обду́мувало
обду́муватиме  —
Ми обду́муєм(о) обду́мували обду́муватимем(о) обду́муймо
Ви обду́муєте обду́мували обду́муйте
Вони обду́мують обду́мували обду́муватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч. обду́мувавши
Пас. дієприкм. теп. ч. обду́маний
Безособова форма обду́мано


об-ду́-му-ва-ти

Дієслово, недоконаного виду, перехідне, дієвідміна 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — обдумати.

Префікс: об-; корінь: -дум-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Одна потіха, що, гуляючи, обдумую дещо, а в негоду кілком сиджу за столом. Михайло Коцюбинський

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]