обумовлений

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Дієприкметник.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

-а, -е.

1. Дієприкм. пас. мин. ч. до обумовити. ◆ Обумовлений кредит. || обумовлено, безос. присудк. сл.

Споріднені слова

• зменшено-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: обумовлений
• Обумовлений // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.