огневик

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. огневи́к  —
Р. огневика́  —
Д. огневике́ві
огневику́
 —
З. огневи́к  —
Ор. огневико́м  —
М. огневику́  —
Кл. огневику́  —

ог-не-ви́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -огн-; суфікс: -евик.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. жар, висока температура у хворого. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Наприклад, кури ніколи не слабують правцем, трусі — огневиком, білі миші — сапом, воли — обкладом, голуби - холерою та сибіркою, люде — товарячою чумою. , 1920

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]