огневик
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | огневи́к | — |
Р. | огневика́ | — |
Д. | огневике́ві огневику́ |
— |
З. | огневи́к | — |
Ор. | огневико́м | — |
М. | огневику́ | — |
Кл. | огневику́ | — |
ог-не-ви́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -огн-; суфікс: -евик.
Вимова[ред.]
- МФА: [ɔɦneˈu̯ɪk]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- жар, висока температура у хворого. [▲ 1] ◆ Наприклад, кури ніколи не слабують правцем, трусі — огневиком, білі миші — сапом, воли — обкладом, голуби - холерою та сибіркою, люде — товарячою чумою. , 1920
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |