огудити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	огу́джу	огу́дув огу́дула	огу́джу	—
Ти	огу́деш	огу́дув огу́дула	огу́деш	огу́дь
Він Вона Воно	огу́де	огу́дув огу́дула огу́дуло	огу́де	—
Ми	огу́дем	огу́дули	огу́дем(о)	огу́дьм(о)
Ви	огу́дете	огу́дули		огу́дьте
Вони	огу́дуть	огу́дули	огу́дуть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма	—

огудити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Корінь: -огуд-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [oˈɦudete] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. висловити несхвалення, осуд; ганити, ганьбити. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: огуда, огудниця, огудник прикметники: огудний дієслова: прислівники: огудно

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: огудити