огудник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	огу́дник	огу́дники
Р.	огу́дника	огу́дників
Д.	огу́дникові огу́днику	огу́дникам
З.	огу́дника	огу́дників
Ор.	огу́дником	огу́дниками
М.	огу́дникові, огу́днику	огу́дниках
Кл.	огу́днику	огу́дники

о-гу́д-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -гуд-.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. той, хто гудить, ганить кого-, що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: огудниця, огуда прикметники: огудний дієслова: огудити прислівники: огудно

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: огудник