огудник

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. огу́дник огу́дники
Р. огу́дника огу́дників
Д. огу́дникові
огу́днику
огу́дникам
З. огу́дника огу́дників
Ор. огу́дником огу́дниками
М. огу́дникові, огу́днику огу́дниках
Кл. огу́днику огу́дники

о-гу́д-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -гуд-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. той, хто гудить, ганить кого-, що-небудь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]