одушевлення

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. дуння дуння
Р. дуння дунь
Д. дунню дунням
З. дуння дуння
Ор. дунням дуннями
М. дунні
дунню
дуннях
Кл. дуння дуння

о

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).


Префікс: о-; корінь: -душ-; суфікси: -ев-ен; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що натхнення. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Пілсудський підча свого побачення з кореспондентом лондонської газети такс сказав — «Большевицьк я армія є ду е зле зорганізована , жовнірі не вміють битися і не мають найменшого одушевлення». Джерело — commons:Свобода._(Українська_газета_у_США)._1920._№063.pdf.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]