Українська

о-зву́-чен-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -звуч-; суфікс: -енн; закінчення: -я.

спец. дія за значенням озвучити[[Категорія:Вербальні слова}}]] ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
надання дзвінкості звукам мови. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
перен. надання виразності або музичності звучання поетичному творові шляхом добору слів із певними звуками або звукосполученнями. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: озвучування, переозвучення дієслова: озвучувати, озвучити, озвучуватися дієприкметники: озвучений

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: озвучивание ^(ru) сер.

Список перекладів

Список перекладів