Українська

о-кі́п-чик

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -кіп-; суфікс: -чик.

те ж саме, що окопчик. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ І скрізь — купи наритої землі. Вирви од бомб, окіпчики, позиції мінометної батареї. Ю. Яновський

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: окопчик згрубілі: око́писько, око́пище топоніми: Око́п, Окопи ін. іменники: окі́п, око́п, око́пище, око́писько прикметники: око́пний дієслова: око́пувати, око́пуватися, окопа́ти дієприкметники: око́паний

Утворено за допомогою суфіксів -ч та -ик від окіп, далі від Шаблон:етимологія:окіп

Список перекладів