окіпчик

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. окі́пчик окі́пчики
Р. окі́пчика окі́пчиків
Д. окі́пчикові
окі́пчику
окі́пчикам
З. окі́пчик окі́пчики
О. окі́пчиком окі́пчиками
М. на/у окі́пчику на/у окі́пчиках
К. окі́пчику* окі́пчики*

о·кі́п-чик

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.

Префікс: о-; корінь: -кіп-; суфікс: -ч-ик-

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що окопчик ◆ І скрізь — купи наритої землі. Вирви од бомб, окіпчики, позиції мінометної батареї. Ю. Яновський

Синоніми[ред.]

  1. окопчик

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. земляна споруда

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від окіп + ч + ик.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Словник української мови, Том 5 — Київ, видавництво «Наукова думка» — 1974
  • окіпчик на Lingvo.ua