омонімія
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | омонімі́я | омонімі́ї |
| Р. | омонімі́ї | омонімі́й |
| Д. | омонімі́ї | омонімі́ям |
| З. | омонімі́ю | омонімі́ї |
| Ор. | омонімі́єю | омонімі́ями |
| М. | омонімі́ї | омонімі́ях |
| Кл. | омонімі́є* | омонімі́ї* |
о-мо-ні-мі́-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -омонім-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |