опозиціонувати
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | опозиціону́ю | опозиціонува́в | опозиціонува́тиму | — |
| Ти | опозиціону́єш | опозиціонува́в опозиціонува́ла | опозиціонува́тимеш | опозиціону́й |
| Він Вона Воно |
опозиціону́є | опозиціонува́в опозиціонува́ла опозиціонува́ло | опозиціонува́тиме | — |
| Ми | опозиціону́єм(о) | опозиціонува́ли | опозиціонува́тимем(о) | опозиціону́ймо |
| Ви | опозиціону́єте | опозиціонува́ли | опозиціону́йте | |
| Вони | опозиціону́ють | опозиціонува́ли | опозиціонува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | опозиціону́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | опозиціонува́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | опозиціоно́ваний | |||
| Безособова форма | опозиціоно́вано | |||
о-по-зи-ці-о-ну-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -опозиціон-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]- МФА : [ɔpɔzet͡sʲiɔnʊˈu̯ɑte] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- займати опозиційну позицію, бути в опозиції. [≈ 1] ◆ Різні особи чи групи осіб, які мені опозиціонують, намагаються трактувати все, що я роблю і навіть – що зовсім прикро і не робить їм честі – мою хворобу так, як вигідно їм.
- Синоніми
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |