Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	ордина́торський	ордина́торське	ордина́торська	ордина́торські
Р.	ордина́торського	ордина́торського	ордина́торської	ордина́торських
Д.	ордина́торському	ордина́торському	ордина́торській	ордина́торським
З. (^іст./_неіст.)	ордина́торського (іcт.) ордина́торський (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	ордина́торське	ордина́торську	ордина́торських (іст.) ордина́торські (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	ордина́торським	ордина́торським	ордина́торською	ордина́торськими
М.	ордина́торськім ордина́торському	ордина́торськім ордина́торському	ордина́торській	ордина́торських

ор-ди-на́-тор-ський

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -ординатор-; суфікс: -ськ; закінчення: -ий.

мед. що стосується ординатора, зв’язаний з ним. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: ординатор

Від ??

Список перекладів