орка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	о́рка	о́рки
Р.	о́рки	о́рок
Д.	о́рці	о́ркам
З.	о́рку	о́рки
Ор.	о́ркою	о́рками
М.	о́рці	о́рках
Кл.	о́рко*	о́рки*

о́р-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ор-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ˈɔrkɐ] (одн.), [ˈɔrke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Не один бідний чоловік має дві корови, а прийде орка, немає чим орати, бігає по селі наймати плуга. Kolossi︠a︡: "Vidbytka z 'Hospodar. Kali︠e︡ndari︠a︡' na 1923, Vyd-vo "Rusalka", 1923, с.25 (цитата з бібліотеки Google Книги)

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів