орфоепічний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина | множина | ||
---|---|---|---|---|
чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
Н. | орфоепі́чний | орфоепі́чне | орфоепі́чна | орфоепі́чні |
Р. | орфоепі́чного | орфоепі́чного | орфоепі́чної | орфоепі́чних |
Д. | орфоепі́чному | орфоепі́чному | орфоепі́чній | орфоепі́чним |
З. (іст./неіст.) | орфоепі́чного орфоепі́чний |
орфоепі́чне | орфоепі́чну | орфоепі́чних орфоепі́чні |
О. | орфоепі́чним | орфоепі́чним | орфоепі́чною | орфоепі́чними |
М. | орфоепі́чному орфоепі́чнім |
орфоепі́чному орфоепі́чнім |
орфоепі́чній | орфоепі́чних |
Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі. форми:
- іменники: орфоепія
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |