осоння

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. осо́ння осо́ння
Р. осо́ння осо́нь
Д. осо́нню осо́нням
З. осо́ння осо́ння
Ор. осо́нням осо́ннями
М. осо́нні
осо́нню
осо́ннях
Кл. осо́ння осо́ння

о-со́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).


Префікс: о-; корінь: -сон-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ "Тисячі таємниць минулого в повзуть зі своїх сховищ на моє Шаблон:ви́діл" Джерело — Ф. Ніцше «Весела наука».

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Власно українське

Переклад[ред.]

Список перекладів
на осонні

Джерела[ред.]