парламентська республіка

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Тип та синтаксичні ознаки[ред.]

пар-ла́-мент-ська рес-пу́б-лі-ка

Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. політ.різновид республіканської форми державного правління. Ознаки парламентської республіки: 1) здійснення повноважень глави держави (президента, монарха), і глави уряду різними особами, 2) обмеженість владних повноважень глави держави і водночас віднесеність реальної компетенції у сфері виконавчої влади до уряду та його глави, 3) формування уряду парламентом за участю глави держави, яка в багатьох випадках є майже номінальною, 4) формальна політична відповідальність уряду (колективна та індивідуальна) перед парламентом, 5) право глави держави розпустити парламент, здійснення якого, зазвичай, ефективно контролює уряд, 6) контрасигнування актів глави держави главою уряду та (або) відповідним міністром. У парламентській республіці може існувати й інститут президентства, як приміром у ФРН, Італії, Австрії. Однак президенти тут не наділені прямим мандатом і їх повноваження є суттєво обмежені. Фактично центром здійснення державної влади в парламентських республіках є уряд, який опирається на парламентську більшість. Усі важелі реальної влади зосереджені в руках керівників політичних партій, яким належить більшість місць у парламенті. Сам же парламент виступає у ролі своєрідного механізму, з допомогою якого офіційно здійснюється політика правлячої партії або партій. Суто партійний характер має тут, звичайно, і уряд, глава якого очолює партію парламентської більшості або у випадках утворення коаліційного уряду є лідером чи входить до складу керівництва однієї з партій правлячої коаліції. Тому не дивно, що в політологічній літературі парламентську республіку нерідко визначають як “правління партій”. У будь-якому випадку ефективне функціонування державного механізму за умови сприйняття парламентарних форм здійснюється лише тоді, коли суспільство має досить високий рівень політичної організації і, зокрема, характеризується наявністю розвинутої партійно-політичної структури. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Етимологія[ред.]

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  • Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів: Астролябія.- 2005.- 488 с.
  • Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник.- Львів: Тріада плюс.- 2004.- 528 с.
  • Обушний М. І., Примуш М.В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей.- 2006.- 432 с.