писок

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина обм. ч.
Н. пи́сок пи́ски пи́ски
Р. пи́ска пи́сків пи́сків
Д. пи́ску
пи́скові
пи́скам  —
З. пи́сок пи́ски пи́ски
Ор. пи́ском пи́сками  —
М. пи́ску
пи́скові
пи́сках  —
Кл. пи́ску* пи́ски*  —

пи́-сок

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 2 О А; тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -писок-.

Вимова[ред.]

    • МФА: одн. [ˈpɪsɔk], мн. [ˈpɪske]
  • УФ: [пи́сок]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що обличчя [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Солдат з худим пацючим писком проходить, як завжди, не помічаючи господаря. П. Й. Панч, «В дорозі», 1959 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Батьки наводили Жменяків як приклад для своїх синів, мовляв, Жменяк старий дав синові два рази по писку, а той стояв перед ним без слова, як закопаний у землю. М. І. Томчаній, «Жменяки», 1964 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
  2. вульг. потворне, бридке обличчя [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆  — Авжеж, він. Такий писок один раз побачивши, — глузливо думав зараз Грицько, — не скоро забудеш потім. Цур йому! А. В. Головко, «Артем Гармаш», 1951 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
  3. те ж саме, що морда (в 1 знач.) [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немов якимось чаром повіяло на тварину од ясних очей [Штефана] — вона полохливо закліпала безвійними очима, повернула писок убік і незадоволено гупнула обома ратицями зразу з лави додолу. С. В. Васильченко (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Трут уже тлів досить яскраво, але Микола й досі не знав, навіщо він його палить. Хіба тицьнути вовкові в писок? П. А. Загребельний, «Шепіт», 1966 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
  4. діал. рот [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Вже шість годин хочу води, — а проклятої води дрогобицької до писка не можу навернути — і смердить, і солена, і густа. В. С. Стефаник, лист до О. К. Гаморак, 29 серпня 1890 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆  — Чого сопеш? Купуй щось. Хоч би й оцю ось мисочку… — Порожня миска не вабить писка, — відповів хлопчина. О. Є. Ільченко, «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця», 1958 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
  5. діал. губи тварини [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Пас свої два пишні молоді волики, не пас, а пускав їх лише, щоби нюхали траву, бо ж вона була ще заніжна і мохната, щоб їх грубі писки могли її скубати. О. Ю. Кобилянська, «До світа», 1903 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
Синоніми
Антоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
Гіпероніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від праслов'янської форми *pyskъ, від якої також виникли укр. пи́сок, діал. рос. пыск «рило, паща, морда», пы́скать «рити», білор. пыск «скроня з щокою», пы́са «морда», пы́ска «скроня з щокою; ляпас», пол. pysk «пика, рило, паща», пол. pysek «те саме», ст. pisk, pisek, чеськ. pysk «губа, морда», словац. pysk «те саме», в.-луж. pysk «обличчя; морда; рило; дзьоб», н.-луж. pysk «те саме», pyskaty «з великим дзьобом». — праслов. *pyskъ ‹ *pūsk-, очевидно, пов'язане з puxnǫti ‹ *pous- «пухнути», праіндоєвр. *peu-s-, *pŭ-s- «пухнути, надиматися»; порівнювалося з лит. pūškas «прищик», pūškúоti «важко дихати» (Вūga RR II 527); непереконливо пов'язувалося (Machek ESJČ 503) з д.-інд. पुच्छः púcchaḥ «задня частина; кінець; хвіст». Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3.

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]