повість

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. по́вість по́вісті
Р. по́вісті по́вістей
Д. по́вісті по́вістям
З. по́вість по́вісті
Ор. по́вістю по́вістями
М. по́вісті по́вістях
Кл. по́вісте* по́вісті*

по́-вість

Іменник, жіночий рід (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: по-; корінь: -вість-.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

літ.

  1. літературний художній розповідний твір, що займає проміжне місце між оповіданням і романом ◆ Любима форма, в яку Франко одягає свої прозаїчні твори — це короткі оповідання… Але він пише і великі повісті Михайло Коцюбинський, III, 1956, 39 ◆ Всі ці трагічні оповідання Шевченко не забував. Вони стали тим невичерпним джерелом, з якого до самої смерті черпав він теми для своїх повістей і поем Зінаїда Тулуб, В степу…, 1964, 214
  2. оповідання. ◆ А сюю повість, або казку, та розказував мені покійний Панас Месюра Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 222 ◆ Просто й немудро пливла промова — повість жіночого життя Василь Еллан, II, 1958, 9

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. твір

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття