Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	пожни́вний	пожни́вне	пожни́вна	пожни́вні
Р.	пожни́вного	пожни́вного	пожни́вної	пожни́вних
Д.	пожни́вному	пожни́вному	пожни́вній	пожни́вним
З. (^іст./_неіст.)	пожни́вного (іcт.) пожни́вний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	пожни́вне	пожни́вну	пожни́вних (іст.) пожни́вні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	пожни́вним	пожни́вним	пожни́вною	пожни́вними
М.	пожни́внім пожни́вному	пожни́внім пожни́вному	пожни́вній	пожни́вних

по-жни́в-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: по-; корінь: -жнив-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

с. г. що стос. після жнив. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Науково обґрунтована доцільність використання зрошуваних земель південних областей республіки для вирощування озимої пшениці з пожнивними посівами, цукрового буряка, кукурудзи, люцерни, помідорів та інших овочевих культур, картоплі, а на приморських засолених землях — рису. ◆ дископаки… це навісні машини, що забезпечують якісний обробіток ґрунту після збирання врожаю, зокрема, там, де залишається велика кількість пожнивних решток: ріпак, соняшник, кукурудза тощо.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: послежатвенный ^(ru)