позбавити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	позба́влю	позба́вив	позба́влю	—
Ти	позба́иш	позба́вив позба́вила	позба́иш	позба́в
Він Вона Воно	позба́ить	позба́вив позба́вила позба́вило	позба́ить	—
Ми	позба́им (позба́имо)	позба́вили	позба́им(о)	позба́м(о)
Ви	позба́ите	позба́вили		позба́вте
Вони	позба́лять	позба́вили	позба́лять	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	позба́велний
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.	позба́вивши
Безособова форма	—

позбавити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a.

Префікси: по-з-; корінь: -бав-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [pɔˈzbɑu̯ete]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. див. позбавляти. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: позбавити
• Позбавити // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.