позва

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	по́зва	по́зви
Р.	по́зви	по́звів
Д.	по́зві	по́звам
З.	по́зву	по́зви
Ор.	по́звою	по́звами
М.	по́зві	по́звах
Кл.	по́зво*	по́зви*

по́з-ва

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: по-; корінь: -зв-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ˈpɔzʋɐ] (одн.), [ˈpɔzʋe] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. юр. те ж саме, що позов. ◆ Діло дійшло до суду, до позвів Панас Мирний

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: позов, позовник, позовниця прикметники: позовний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: иск (ru) чол., (гражданское судебное дело уст. —ещё) тя́жба (ru) жін.

Джерела

• Словник УЛІФ: позва
• УКРАЇНСЬКО - РОСІЙСЬКИЙ словник т. IV