поконати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я покона́в покона́ю  —
Ти покона́в
покона́ла
покона́єш покона́й
Він
Вона
Воно
покона́в
покона́ла
покона́ло
покона́є  —
Ми покона́ли покона́єм(о) покона́ймо
Ви покона́ли покона́йте
Вони покона́ли покона́ють  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч. покона́ний
Дієприсл. мин. ч.
Безособова форма покона́но

по-ко-на́-ти

Дієслово, доконаний вид, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: по-; корінь: -кон-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

  • поконати правом — законнымъ образомъ оказать чью-ибо вину или неправоту в тяжбѣ

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]