Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	полюблю́ся	полюби́вся	полюблю́ся (-сь)	—
Ти	полюби́шся	полюби́вся полюби́лася	полю́бишся	полюби́ся (-сь)
Він Вона Воно	полюби́ся	полюби́вся полюби́лася полюби́лося	полю́биться	—
Ми	полюби́м( -емо́)ся	полюби́лися	полю́бимся (-имося, -мось)	полюбі́м(о)ся (-сь)
Ви	полюби́теся	полюби́лися		полюбі́ться
Вони	полюбу́ться	полюби́лися	полю́бляться	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма	—

по-лю-би́-ти-ся

Префікс: по-; корінь: -люб-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

те ж саме, що сподобатися. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Багатьом жителям міста полюбилися виступи народного ансамблю «Дністрове гроно», народного театру, колективів художньої самодіяльності підприємств. Хаїмський Я., «Для молодих виборців» Джерело — (з газети).

Найтісніша спорідненість
дієслова: полюбляти

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: полюбиться ^(ru)