Перейти до вмісту

полювати

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я полю́ю полюва́в полюва́тиму  —
Ти полю́єш полюва́в
полюва́ла
полюва́тимеш полю́й
Він
Вона
Воно
полю́є полюва́в
полюва́ла
полюва́ло
полюва́тиме  —
Ми полю́єм(о) полюва́ли полюва́тимем(о) полю́ймо
Ви полю́єте полюва́ли полю́йте
Вони полю́ють полюва́ли полюва́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. полю́ючи
Дієприсл. мин. ч. полюва́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. польо́ваний
Безособова форма польо́вано

по-лю-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — вполюва́ти.

Корінь: -пол-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]
Значення
[ред.]
  1. кого, що, на кого — що. шукати й переслідувати диких звірів, птахів, щоб убити або зловити їх[1] [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. також за ким — чим нападати на звірів, птахів, риб і т. ін. з метою добування поживи (про хижаків)[1] [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. на кого, за ким, перен. намагатися напасти на чий-небудь слід, виявляти місцеперебування когось; вистежувати[1] [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. перен. намагатися взяти під свій вплив, прагнути підкорити, обдурити і т. ін. кого-небудь[1] [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  3. за ким — чим, перен. прагнути знайти, здобути, дістати кого-, що-небудь[1] [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
Антоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
Гіпероніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ?

Переклад

[ред.]
шукати й переслідувати диких звірів, птахів, щоб убити або зловити їх
нападати на звірів, птахів, риб і т. ін. з метою добування поживи
намагатися напасти на чий-небудь слід, виявляти місцеперебування когось; вистежувати
намагатися взяти під свій вплив, прагнути підкорити, обдурити і т. ін. кого-небудь
прагнути знайти, здобути, дістати кого-, що-небудь

Джерела

[ред.]
  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5