полювати
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | полю́ю | полюва́в | полюва́тиму | — |
| Ти | полю́єш | полюва́в полюва́ла | полюва́тимеш | полю́й |
| Він Вона Воно |
полю́є | полюва́в полюва́ла полюва́ло | полюва́тиме | — |
| Ми | полю́єм(о) | полюва́ли | полюва́тимем(о) | полю́ймо |
| Ви | полю́єте | полюва́ли | полю́йте | |
| Вони | полю́ють | полюва́ли | полюва́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | полю́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | полюва́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | польо́ваний | |||
| Безособова форма | польо́вано | |||
по-лю-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — вполюва́ти.
Корінь: -пол-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]- МФА: [pɔlʲʊˈu̯ɑte]
Прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- кого, що, на кого — що. шукати й переслідувати диких звірів, птахів, щоб убити або зловити їх[1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- також за ким — чим нападати на звірів, птахів, риб і т. ін. з метою добування поживи (про хижаків)[1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- на кого, за ким, перен. намагатися напасти на чий-небудь слід, виявляти місцеперебування когось; вистежувати[1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перен. намагатися взяти під свій вплив, прагнути підкорити, обдурити і т. ін. кого-небудь[1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- за ким — чим, перен. прагнути знайти, здобути, дістати кого-, що-небудь[1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]| шукати й переслідувати диких звірів, птахів, щоб убити або зловити їх | |
| |
| нападати на звірів, птахів, риб і т. ін. з метою добування поживи | |
| намагатися напасти на чий-небудь слід, виявляти місцеперебування когось; вистежувати | |
| намагатися взяти під свій вплив, прагнути підкорити, обдурити і т. ін. кого-небудь | |
| прагнути знайти, здобути, дістати кого-, що-небудь | |
Джерела
[ред.]- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5
Категорії:
- Українська мова
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Недоконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова у видових парах
- Дієслова, дієвідміна 1a
- Українські слова з суфіксом -юва
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Озвучені на Вікісховищі
- Переносні вирази/uk
- Слова з 8 букв/uk
- Дієслова полювання/uk
- Дієслова фізіології/uk