Українська
[ред.]
Тип та синтаксичні ознаки[ред.]
по-лі-кра-ти́ч-на дер-жа́-ва
Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- політ. форма держави, що характеризується демократичним поділом влади, розмежуванням політичних функцій по керуванню країною та виокремленням відповідних політичних «ролей», визначеною автономією адміністративно-територіальних або політико-територіальних одиниць, достатнім розвитком місцевого самоврядування, демократичними методами і технологіями політичного режиму. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ У полікратичній державі існує кілька легальних центрів влади: президент або уряд, суди і парламент, органи конституційного і громадського контролю; регулярно й на правовій основі проводяться вибори; має місце багатопартійність, ідеологічний плюралізм і партиципація громадян; права і свободи особи гарантовані й захищені; державна влада відкрита для діалогу з опозицією та тиску з боку різних «груп інтересів». Джерело — Герасіна Л. М..
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
Джерела[ред.]
- Герасіна Л. М. Особливості модернізації політичних систем країн Азії та Близького Сходу
прослухати вимову?, файл