порочний
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | поро́чний | поро́чне | поро́чна | поро́чні |
| Р. | поро́чного | поро́чного | поро́чної | поро́чних |
| Д. | поро́чному | поро́чному | поро́чній | поро́чним |
| З. (іст./неіст.) | поро́чного (іcт.) поро́чний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}} |
поро́чне | поро́чну | поро́чних (іст.) поро́чні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}} |
| О. | поро́чним | поро́чним | поро́чною | поро́чними |
| М. | поро́чнім поро́чному |
поро́чнім поро́чному |
поро́чній | поро́чних |
по-ро́ч-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -пороч-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]- МФА: [pɔˈrɔt͡ʃnei̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- який має різні пороки, відзначається розпусною поведінкою; розпусний. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- який має істотні вади. ◆ порочна практика — діяльність, що не відповідає ніяким нормам і веде до негативних результатів.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]- —
- —
Гіпероніми
[ред.]- —
- —
Гіпоніми
[ред.]- —
- —
Холоніми
[ред.]- —
- —
Мероніми
[ред.]- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| який має різні пороки, відзначається розпусною поведінкою; розпусний | |
| який має істотні вади | |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: порочний
- Порочний // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.