постільничий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Wikipedia-logo-v2-uk.svg
У Вікіпедії є стаття

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник.


відмінок однина множина
Н. постільничий постільничі
Р. постільничого постільничих
Д. постільничому постільничим
З. постільничого постільничих
Ор. постільничим постільничими
М. постільничому постільничих
Кл. постільничий постільничі

по-стіль-ни-чий

Іменник, істота, чоловічий рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -постіль-; суфікси: -н-ич-; закінчення: -ий

Вимова[ред.]

  • Loudspeaker.png прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості[ред.]

    Значення[ред.]

    1. істор. у 15-17 ст. старовинна посада особи на придворній службі, в обов'язки якого входило стежити за чистотою, оздобленням й збереженням ліжка князя, короля або царя (залежно від назви голови держави ◆ Пісний і милостивий старець, книжник, перший постільничий - Олексій Тимофійович Лихачов. О. М. Толстой

    Синоніми[ред.]

    Антоніми[ред.]

    Гіпероніми[ред.]

    Гіпоніми[ред.]

    Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

    Споріднені слова[ред.]

    • зменш.-пестливі. форми:
    • іменники:
    • прикметники:
    • дієслова:
    • прислівники:

    Етимологія[ред.]

    Від Шаблон:етимологія:постіль

    Переклад[ред.]

    Список перекладів

    Джерела[ред.]