потурнак

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	потурна́к	потурнаки́
Р.	потурнака́	потурнакі́в
Д.	потурнако́ві потурнаку́	потурнака́м
З.	потурнака́	потурнакі́в
Ор.	потурнако́м	потурнака́ми
М.	потурнако́ві потурнакі́	потурнака́х
Кл.	потурнаку́	потурнаки́

по-тур-на́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -потурнак-.

Вимова

• МФА : [pɔtʊrˈnɑk] (одн.), [pɔtʊrnɐˈkɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. істор. козак, що забув віру козачу, та побусурманився ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: потурна́чка

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: потурнак