похітливий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	похі́тливий	похі́тливе	похі́тлива	похі́тливі
Р.	похі́тливого	похі́тливого	похі́тливої	похі́тливих
Д.	похі́тливому	похі́тливому	похі́тливій	похі́тливим
З. (іст./неіст.)	похі́тливого (іcт.) похі́тливий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	похі́тливе	похі́тливу	похі́тливих (іст.) похі́тливі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	похі́тливим	похі́тливим	похі́тливою	похі́тливими
М.	похі́тливім похі́тливому	похі́тливім похі́тливому	похі́тливій	похі́тливих

по-хі́т-ли-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: по-; корінь: -хіт-; суфікс: -лив; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [poˈxʲitleu̯ei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від

• споріднене з лит. ketėˊti, ketìnti «замишляти, задумувати» (Machek Slavia 16, 176; Mikkola Ursl. Gr. I 177; Brückner 177);
• зіставляється з вірм. xand «сильне бажання, жага» , xind «радість», xndam «радію» (Bugge KZ 32, 42; Meillet Études 174, MSL 8, 315), куди інші відносили також валій. chwant, брет. hoant «бажання» (Pedersen KZ 38, 388–389; 40, 178–179; Persson Beitr. I 305, проти Bern. I 399 з огляду на труднощі з носовим)
• імовірний зв’язок з xvatati, укр. хвата́ти – через первісну форму *xvot-, як рос. охо́та, охво́та (ЭССЯ 8, 83–84; Эндзелин СБЭ 121–122; Iljinskij AfSlPh 28, 458–460; Ильинский ИОРЯС 20/4, 149–151; Bern. I 398–399; Черных II 353);

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: похітливий