правописник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	правопи́сник	правопи́сники
Р.	правопи́сника	правопи́сників
Д.	правопи́снику правопи́сникові	правопи́сникам
З.	правопи́сник	правопи́сники
Ор.	правопи́сником	правопи́сниками
М.	на/в правопи́снику	на/в правопи́сниках
Кл.	правопи́снику*	правопи́сники*

пра-во-пи́с-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -прав-; інтерфікс: -о-; корінь: -пис-; суфікс: -ник.

Вимова

• МФА : [prɐu̯ɔˈpɪsnek] (одн.), [prɐu̯ɔˈpɪsneke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. неол. компендіум (програмний, літературний) правил правопису, призначений для застосування. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів