праворуччя
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | правору́ччя | — |
| Р. | правору́ччі | — |
| Д. | правору́ччі | — |
| З. | правору́ччю | — |
| Ор. | правору́ччею | — |
| М. | правору́ччі | — |
| Кл. | правору́чче* | — |
пра-во-ру́ч-чя
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -прав-; інтерфікс: -о-; корінь: -руч-; суфікс: -ч; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА : [prɐu̯oˈrut͡ʃʲːɐ] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- [≈ 1][≠ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |