прагматизм

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	прагмати́зм	—
Р.	прагмати́зма	—
Д.	прагмати́змові прагмати́зму	—
З.	прагмати́зм	—
Ор.	прагмати́змом	—
М.	на/у прагмати́зму	—
Кл.	прагмати́зму*	—

пра-гма-ти́зм

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -прагмат-; суфікс: -изм.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. філос. суб'єктивно-ідеалістичний напрям філософії, за яким практична цінність знань означає їхню істинність ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. напрям в історії, який обмежується викладом подій в їхніх зовнішніх зв'язках і послідовності, не розкриваючи об'єктивних законів історичного розвитку ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. поведінка, діяльність, спосіб мислення, що відображають практичні, утилітарні інтереси. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: прагматик, прагматист, прагматичність прикметники: прагматичний прислівники: прагматично

Етимологія

Від ??

Переклад

суб'єктивно-ідеалістичний напрям філософії

напрям в історії, який обмежується викладом подій в їхніх зовнішніх зв'язках і послідовності

поведінка, діяльність, спосіб мислення, що відображають практичні, утилітарні інтереси; практицизм

Джерела

• Словник УЛІФ: прагматизм

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	прагмати́зм	—
Р.	прагмати́зма	—
Д.	прагмати́зму	—
З.	прагмати́зм	—
О.	прагмати́змом	—
П.	прагмати́зме	—

пра-гма-ти́зм

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не незастосовні.

Корінь: -прагмат-; суфікс: -изм.

Вимова

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. прагматизм (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??