предикація
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | предика́ція | предика́ції |
| Р. | предика́ції | предика́цій |
| Д. | предика́ції | предика́ціям |
| З. | предика́цію | предика́ції |
| Ор. | предика́цією | предика́ціями |
| М. | предика́ції | предика́ціях |
| Кл. | предика́ціє* | предика́ції* |
пре-ди-ка́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- визначення змісту суб'єкта судження через предикат.
- установлення предикативного зв'язку між членами речення. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |