Українська
[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
приблу́дько
|
приблу́дьки
|
| Р.
|
приблу́дька
|
приблу́дьків
|
| Д.
|
приблу́дькові
приблу́дьку
|
приблу́дькам
|
| З.
|
приблу́дько
|
приблу́дьків
|
| Ор.
|
приблу́дьком
|
приблу́дьками
|
| М.
|
приблу́дькі
|
приблу́дьках
|
| Кл.
|
приблу́дьке
|
приблу́дьки
|
при-блу́дь-ко
Іменник, істота, чоловічий чи жіночий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: при-; корінь: -блудь-; суфікс: -к; закінчення: -о.
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- зневажл. той, хто випадково опинився де-небудь, пристав до когось. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]
- зайшла, немісцева людина; захожий. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- людина, чужа якому-небудь середовищу. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
- людина, що не має постійного місця проживання; волоцюга. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.
- тварина, що прибилася до чужого стада, двору, дому і т. ін. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ немає прикладів застосування.
- про того, хто не може всидіти вдома, любить блукати. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| той, хто випадково опинився де-небудь, пристав до когось
|
|
|
|
| зайшла, немісцева людина; захожий
|
|
|
| людина, чужа якому-небудь середовищу
|
|
|
| людина, що не має постійного місця проживання; волоцюга
|
|
|
| тварина, що прибилася до чужого стада, двору, дому і т. ін.
|
|
|
| про того, хто не може всидіти вдома, любить блукати
|
|
|
Джерела[ред.]
прослухати вимову?, файл