Українська

при-блу́дь-ко

Іменник, істота, чоловічий чи жіночий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: при-; корінь: -блудь-; суфікс: -к; закінчення: -о.

зневажл. той, хто випадково опинився де-небудь, пристав до когось. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]}
- зайшла, немісцева людина; захожий. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- людина, чужа якому-небудь середовищу. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- людина, що не має постійного місця проживання; волоцюга. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- тварина, що прибилася до чужого стада, двору, дому і т. ін. ^{[≈ 5]}^{[≠ 5]}^{[▲ 5]}^{[▼ 5]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
про того, хто не може всидіти вдома, любить блукати. ^{[≈ 6]}^{[≠ 6]}^{[▲ 6]}^{[▼ 6]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
прикметники: приблудний дієслова: приблудити

Від ??

той, хто випадково опинився де-небудь, пристав до когось
Англійська_en: strayed ^(en)

зайшла, немісцева людина; захожий

людина, чужа якому-небудь середовищу

людина, що не має постійного місця проживання; волоцюга

тварина, що прибилася до чужого стада, двору, дому і т. ін.

про того, хто не може всидіти вдома, любить блукати